FacebookTwitterПідписатися на RSS

Вибухонебезпечні предмети: ризик, який може коштувати життя

Вибухонебезпечні предмети становлять смертельну загрозу. Найбільш розповсюджені з них: різні види протипіхотних мін, мінометні та протитанкові міни, артилерійські та танкові снаряди, різні види ручних гранат тощо.

Усі вони містять вибухові речовини та можуть спрацювати від тертя, удару чи інших механічних дій. Навіть після тривалого перебування у воді або землі ці речовини не втрачають здатності вибухати.

Окупанти мінують українські міста та села, щоб заподіяти максимальну шкоду цивільному населенню.

Де можна потрапити на небезпечну знахідку?

Всюди:на вулицях, дитячих майданчиках, у покинутих будинках, зруйнованих будівлях, на заміському відкритому просторі (у водоймах, лісах, полях, на узбіччях доріг) та ін.

У містахворог зазвичай мінує предмети, які можуть становити хоч якусь цінність:мобільні телефони, зброя або її деталі, аптечки, продукти, дитячі іграшки та ін.

У містах та селах окупанти використовують так звані «розтяжки», які одразу непомітні для ока людини. Їх можуть застосовувати біля вхідних дверей у багатоповерховий будинок тощо.

Крім того, «розтяжки» та інші вибухонебезпечні предмети активно використовують біля місць ведення бойових дійта знаходження військових позицій, поблизу тимчасових польових складів окупантів. Вони ретельно маскують заміновані місця гілками дерев вздовж доріг та стежок.

ДСНС фіксує також випадки мінування тіл загиблих людей.

Відступаючи з військових позицій, окупанти все частіше залишають по собі заміновану бойову техніку та свої речі.

Тому без необхідності не намагайтеся проникнути до покинутої ворожої техніки та не торкайтеся залишених окупантом речей!

Якщо ви виявили підозрілий предмет, схожий на ви­бухонебезпечний:

  1. У жодному разі не торкатися знахідок власноруч і не доз­воляйте це робити іншим. Категорично забороняється переміщувати вибухонебезпечні предмети, намагатися розібрати їх, заносити у приміщення, закопувати у землю, кидати у водойми тощо.
  2. Відійдіть від підозрілого предмета якомога далі.
  3. Якось позначте місце знахідки.
  4. Негайно повідомте про небезпечну знахідку підрозділи ДСНС (за номером 101) або поліції (102).
  5. Дочекайтеся приїзду фахівців із знешкодження вибухонебезпечних предметів і вкажіть місце розташування підозрілої знахідки.

Невиконання цих вимог може призвести до тяжких наслідків та коштувати вам життя.

Будьте уважними та не ризикуйте життям. Бережіть себе!

/Files/images/Глодоський ліце3 (1).jpg


/Files/images/ЗДО Пролісок 1 (1).jpg /Files/images/ЗДО Пролісок (1).jpg /Files/images/ЗДО Берізка 2 (1).jpg /Files/images/Глодоський ліцей 2 (1).jpg

Екстрена валіза – це міцний і зручний рюкзак від 25 літрів і більше, щомістить необхідний індивідуальний мінімум одягу, предметів гігієни, медикаментів, інструментів, засобів індивідуального захисту та продуктів харчування. Всі речі повинні бути новими (періодично поновлюваними) і не використовуватись у повсякденному житті.Екстрена валіза призначена для максимально швидкої евакуації із зони надзвичайної події, будь то землетрус, повінь, пожежа, загострена криміногенна обстановка, епіцентр військових дій і т.д.Вантаж у рюкзаку треба укладати рівномірно. Добре мати рюкзак з «підвалом»(нижнім клапаном).

Що покласти у екстрену валізку?

· копії важливих документів в поліетиленовій упаковці. Заздалегідь зробіть копії всіх важливих документів − паспорта, автомобільних прав, документів на нерухомість, автомобіль і т.д. Документи треба укладати так, щоб у разі необхідності їх можна було швидко дістати. Також візьмітькілька фотографій рідних і близьких;

· кредитні картки та готівку;

· дублікати ключів від будинку і машини;

· карту місцевості, а також інформацію про спосіб зв'язку і зустрічі в умовленому місці зустрічі вашої родини;

· невеликий радіоприймач з можливістю прийому в УКХ і БМ діапазоніта елементи живлення до нього;

· ліхтарикі запасні елементи живлення до нього, сірники (бажано туристичні), запальничка, свічки;

· водонепроникні компас ігодинник;

· багатофункціональний інструмент, що включає лезо ножа, шило, пилку, викрутку, ножиці тощо;

· ніж, сокира, сигнальні засоби –свисток, фальшфеєр і т.д.;

· декілька пакетів для сміттяоб'ємом 120 літрів. Може замінити намет або тент, якщо розрізати;

· рулон широкого скотчу;

· упаковка презервативів. Презерватив, за необхідності, може використовуватись для захисту від вологи сірників та запальничок, у якості джгута для зупинки кровотечі, надійного закупорювання ємкостей від комах та піску, перенесення води;

· шнур синтетичний 4-5мм, близько 20 м;

· блокнот і олівець;

· нитки та голки;

· аптечка першої допомоги. До складу аптечки обов’язково повинні входити: бинти, лейкопластир, вата, йод, активоване вугілля (інтоксикація), парацетамол (жарознижувальний), пенталгін (знеболююче), супрастин (алергія), імодиум (діарея), фталазол (шлункова інфекція), альбуцид (краплі для очей), жгут, шприци тощо; ліки що ви приймаєте (мінімум на тиждень) з описом способу застосування та дози; рецепти; прізвища та мобільні телефони ваших лікарів;

· одяг: комплект нижньої білизни (2 пари), шкарпетки бавовняні (2 пари) і вовняні, запасні штани, сорочка або кофта, плащ-дощовик, в'язана шапочка, рукавички, шарф, зручне, надійне взуття;

· міні-палатка, поліуретановий килимок, спальник (якщо дозволяє місце);

· засоби гігієни: зубна щітка і зубна паста, невеликий шматок мила, рушник, туалетний папір, кілька упаковок одноразових сухих та вологих серветок, кілька носових хусток, засоби інтимної гігієни, бритву, манікюрний набір;

· приналежності для дітей;

· посуд (краще металевий): казанок, фляга, ложка, кружка;

· запас їжі на кілька днів –все, що можна їсти без попередньої обробки і не займає багато місця, довго зберігається, наприклад: висококалорійні солодощі (чорний шоколад (з горіхами), жменю льодяників), набір продуктів (тушонка, галети, суп-пакети, м'ясні та рибні консерви), якщо дозволяє місце –крупа перлова, гречана, рис довгозерний, макарони, вермішель, сухі овочеві напівфабрикати, горілка, спирт питний;

· запас питної води на 1-2 дні, який треба періодично оновлювати (вода не повинна бути застояною).

Перелік речей може коригуватися відповідно до індивідуальних потреб людини. Загальна вага екстреної валізи не повинна перевищувати 50 кілограмів.

/Files/images/images (1).png

/Files/images/images (2).jpg

Види мін та вибухових пристроїв

Міни призначені для вбивства та каліцтва людей, виведення з ладу транспортних засобів через пошкодження, спричинені вибухом, осколками або, у випадку деяких протитанкових мін, струменем розплавленого металу. Більшість мін встановлюються приховано, тому їх рідко можна побачити.

Зазвичай їх закопуютьв межах 15 см від поверхні землі або кладуть на землю або над землею (наприклад, на кілках або прикріплюють до дерев). Міни можуть здетонувати під прямим тиском, з допомогою стяжок, штанг, а також через командний підрив або певною комбінацією цих методів. Зазвичай корпуси мін мають коричневі, оливкові, зелені, чорні, коричневі, сірі або комбіновані кольори. Частина мін з вибуховим ефектом все ще виготовляються з металу або дерева, але більшість сучасних мін виготовляються з пластику, і їх важко виявити за допомогою стандартного обладнання для визначення металу. Такі міни можуть бути водонепроникними, а отже становити небезпеку, навіть якщо вони вкриті водою.

Ще одним поширеним типом вибухових пристроїв є протипіхотна міна «метелик». Такі міни мають форму пелюстка та іноді – яскравий колір корпусу, що робить їх дуже привабливими для дітей. Зазвичай вони лежать у великій кількості на відносно обмеженій площі землі.

До боєприпасів, що не розірвалися, належать гранати, ракети, мінометні, артилерійські снаряди, бомби, касетні боєприпаси та запали. Вони можуть функціонувати майже як наземні міни, вибухаючи від переміщення або дотику. Деякі боєприпаси також містять чутливі до руху термофіксатори або магнітні датчики, інші ж можуть мати функцію таймеру самознищення. Не використовуйте рації в радіусі 15 метрів від нерозірваних боєприпасів – під час передачі рації випромінюють хвилі, які можуть викликати детонацію.

Міна-пастка — це пристрій або матеріал, призначений для поранення або вбивства, який детонує несподівано, коли людина або транспортний засіб наближається або порушує начебто нешкідливий об’єкт, або виконує начебто безпечну дію. Майже будь-який предмет можна перетворити на міну-пастку, наприклад, автоматний магазин, пачку сигарет, годинник або іграшку. Міни-пастки можуть бути встановлені в будь-якому місці і виглядати як звичайний побутовий предмет.

Якщо міни були належним чином закладені та замасковані, виявити заміновану ділянку буде надзвичайно важко, а то й неможливо. Тому важливо дізнатись актуальну інформацію щодо мінування та вибухових пристроїв у вашому регіоні, перш ніж розпочинати будь-яку діяльність.

/Files/images/images (4).jpg

/Files/images/images (5).jpg

/Files/images/images (9).jpg

Надзвичайні ситуації природного характеру

небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація грунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо.

/Files/images/Без названия (1).jpg

/Files/images/Без названия.jpg

Що робити, якщо трапився обвал у будинку

Декілька порад рятувальників можуть врятувати життя людині в умовах обвалу будівлі після обстрілу ворожою артилерією чи бомбардування.

Спершу, якщо трапився обвал, необхідно вивільнити руки та ноги. Оцініть навколишню ситуацію та починайте обережно розбирати завал. Роздивіться, чи не надто вони важкі, та прибирайте їх. Але конструкції, на яких тримається обвал, не треба переносити.

Якщо не бачите, чим вас завалило, або предмети, які впали, дуже важкі — кличте на допомогу упродовж кількох годин. Намагайтеся далі розібрати завал та звільнити себе. Якщо необхідно, то надайте собі першу допомогу: зупиніть кровотечу, зафіксуйте зламану кінцівку.

Намагайтеся сповістити про себе:скористайтесь мобільним зв’язком, стукайте по трубах і батареях опалення, голосно кличте на допомогу. Намагайтеся уникнути переохолодження.

Якщо є можливість покинути будівлю, то тікайте якомога швидше і спускайтеся сходами, а не ліфтом. Важливо взяти із собою кошти з документами, але за умови, якщо це не затримає в приміщенні під час небезпеки. Повідомте про загрозу інших мешканців та не створюйте тисняву у дверях під час евакуації.

Якщо немає можливості вийти із будівлі, то займіть найбільш вигідну позицію. Зокрема це отвори дверей, кути (якщо в куті стоїть стіл, можна сховатися під ним), місце під балками, каркасами тощо. Тримайтесь якомога далі від вікон, не виходьте на балкон. Перекрийте газ, воду та світло, якщо є можливість.

Телефони рятувальних і аварійних служб

  • 112— єдиний номер виклику всіх служб екстреної допомоги (диспетчер викличе бригаду потрібної служби).
  • 101— державна служба з надзвичайних ситуацій (пожежники, рятувальники).
  • 102— поліція.
  • 103— швидка медична допомога.
  • 104— аварійна служба газової мережі.
  • 0 800 501 482— телефон довіри Служби безпеки України.

/Files/images/изображение_viber_2022-07-11_17-34-21-716.jpg

/Files/images/изображение_viber_2022-07-11_17-34-32-417.jpg

Хлор

Ознаки отруєння хлором:

під час вдихання парів хлору виникає ураження легень, яке супроводжується набряком киснево-поглинальних альвеол, які під час кашлю можуть розірватися з виділенням мокроти з кров’ю, внаслідок чого людина гине від нестачі кисню.

Перша допомога при отруєнні хлором:

одягніть протигаз і виведіть ураженого на свіже повітря. Робити штучне дихання не можна, необхідно у важких випадках застосувати кисневу інгаляцію. Повний спокій. Для зменшення подразнення − вдихання парів нашатирного спирту, промивання очей, рота, носа 2% розчином харчової соди.

Дії в осередку зараження:

  • заплющити очі та затамувати дихання.
  • Закутатися у верхній одяг і дихати крізь нього (можна змочити водою).
  • Не бігти.
  • Спробувати визначити напрямок вітру.
  • Виходити з зони зараження в бік, який перпендикулярний вітру.
  • За неможливості вийти, спробувати залізти на високий предмет (стовп, драбину тощо), так як хлор стелиться по землі.

При виявленні будь-якого виду зараження − негайно дзвоніть за телефоном 101.

При отруєнні хлором винести потерпілого із зони зараження При зупиненні дихання зробити штучне дихання. Шкіру, рот, ніс промити 2% розчином питної соди або водою.

/Files/images/изображение_viber_2022-07-11_17-34-36-837.jpg

Аварії (катастрофи) на підприємствах, транспорті та продуктопроводах можуть супроводжуватися викидом (виливом) в атмосферу і на прилеглу територію небезпечних хімічних речовин (НХР), таких як хлор, аміак, синильна кислота, фосген, сірчаний ангідрид та інші. Це являє серйозну небезпеку для населення, заражене повітря уражає органи дихання, а також очі, шкіру та інші органи.

Фактори небезпеки викиду (розливу) хімічно небезпечних речовин: забруднення навколишнього середовища, небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів та ін.), крім того, внаслідок можливого хімічного вибуху виникнення сильних руйнувань на значній території.

Дії у випадку загрози виникнення хімічної небезпеки:

  • Сирени і переривчасті гудки підприємств – це сигнал “Увага всім”. Негайно ввімкніть приймач радіотрансляційної мережі, або телевізор. Уважно слухайте інформацію про надзвичайну ситуацію та порядок дій.
  • При оголошенні небезпечного стану уникайте паніки.
  • Попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.
  • Виконайте заходи щодо зменшення проникнення отруйних речовин в квартиру (будинок): щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте.
  • Підготуйте запас питної води: наберіть воду у герметичні ємності, підготуйте найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин для обробки рук).
  • Дізнайтеся у місцевих органів влади про місце збору мешканців для евакуації та уточніть час її початку. Підготуйтеся: упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби.
  • Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту.

Дії у випадку раптового виникнення хімічної небезпеки:

  • Уникайте паніки. З одержанням повідомлення (по радіо або іншім засобам оповіщення) про викид (розлив) в атмосферу НХР та про небезпеку хімічного зараження, виконайте передбачені заходи.
  • Надягніть засоби індивідуального захисту органів дихання та найпростіші засоби захисту шкіри.
  • По можливості негайно залишіть зону хімічного забруднення.
  • Якщо засобів індивідуального захисту немає і вийти із району аварії неможливо, залишайтесь у приміщенні і негайно та надійно герметизуйте приміщення! Зменшить можливість проникнення НХР (парів, аерозолів) у приміщення: щільно закрийте вікна та двері, димоходи, вентиляційні люки, щілини в рамах вікон та дверей заклейте, вимкніть джерела газо-, електропостачання та загасіть вогонь у печах. чекайте повідомлень органів влади з питань надзвичайних ситуацій за допомогою засобів зв’язку.
  • Знайте, що уражаюча дія конкретної НХР на людину залежить від її концентрації у повітрі та тривалості, тому якщо немає можливості покинути небезпечну зону не панікуйте і продовжуйте вживати заходи безпеки.
  • Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води та інші необхідні речі у герметичну валізу та підготуйтеся до евакуації.
  • Попередьте сусідів про початок евакуації. Надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.
  • Залишаючи приміщення (квартиру, будинок) вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту.
  • Виходьте із зони хімічного зараження в бік, перпендикулярний напрямку вітру та обходьте тунелі, яри, лощини – в низинах може бути висока концентрація НХР.
  • При підозрі на ураження НХР уникайте будь-яких фізичних навантажень, необхідно пити велику кількість рідини ( чай, молоко, сік, вода) та звернутися до медичного закладу.
  • Вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг, ретельно вимийте очі, ніс та рот, по можливості прийміть душ.
  • З прибуттям на нове місця перебування, дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

/Files/images/изображение_viber_2022-07-11_17-36-53-300.jpg

Дії при аварії на АЕС

Чим небезпечний для людини радіаційний вплив

Під час радіаційного впливу тією чи іншою мірою під удар підпадаютьпрактично всіжиттєво важливі органи і системи організму людини – від кровотворення, нервової системи до шлунково-кишкового тракту. На тлі іонізуючого випромінювання в рази підвищуєтьсяризик розвиткупроменевої хвороби.

Алгоритм дій під час повідомлення про радіаційну аварію

  • знайти будь-яке укриття: підвал або будівлю. Оскільки радіація осідає на стінах будівель, краще триматися від них подалі;
  • взяти з собою в укриття своїх домашніх тварин;
  • якомога ретельніше заблокувати всі вікна і двері;
  • запастися водою на кілька днів в закритих ємностях, продукти ретельно загорнути і заховати в шафу або в холодильник;
  • заздалегідь приготувати маску, респіратор або ватно-марлеву пов’язку для захисту органів дихання;
  • уважно стежити за повідомленнями офіційних представників влади або ДСНС.

Алгоритм дій, якщо потрібно вийти з укриття

  • виходити тільки в разі крайньої необхідності і тільки в респіраторі, плащі, гумових чоботях і рукавичках;
  • на вулиці не знімати верхній одяг;
  • після повернення верхній одяг, на якому осіло до 90% радіоактивного пилу, потрібно відразу зняти, скласти в пластиковий пакет і герметично зав’язати;
  • вмитися, а ще краще прийняти душ, добре промити волосся. В крайньому випадку ретельно обтертися вологими серветками.

Як безпечно харчуватися і пити воду

  • вода для пиття повинна бути тільки з перевірених джерел. Краще не користуватися водопровідною водою, поки не надійде відповідне повідомлення від рятувальників;
  • пам’ятайте, що кип’ятіння не позбавляє воду від радіоактивних речовин, тому краще пити бутильовану воду з холодильника;
  • вода в унітазі або водонагрівачі не буде містити радіоактивних речовин;
  • навіть якщо водопровідна вода забруднена, її все одно можна використовувати для прийняття душу і миття посуду: радіоактивні речовини будуть розбавлятися до дуже низького рівня;
  • їжа вважається безпечною, якщо вона зберігається в герметичних контейнерах (консерви, банки, пляшки, коробки тощо), а також в холодильнику або морозильній камері.

Профілактика йодом

Після отримання відповідних рекомендацій варто провести йодну профілактику: протягом семи днів по одній таблетці (0,125 г)Йодиду калію, для дітей до двох років – частина таблетки (0,04 г).

За відсутності йодистого калію використовуйтерозчин 5% йоду: три-п’ять крапель на склянку води, дітям до двох років – одна-дві краплі.

/Files/photo_2021-07-08_11-30-25.jpg



Дії при отриманні сигналу повітряної тривоги

Якщо лунає довгий безперервний сигнал сирени тривалістю до однієї хвилини, це означає —

«ПОВІТРЯНА ТРИВОГА!».

Протягом 5 хвилин після подачі сигналу інформаційні канали радіо та телебачення передаватимуть актуальну інформацію.

У хвилини небезпеки кожному громадянину необхідно мобілізувати себе, проявити мужність, самовладання та діяти максимально швидко.

У разі отримання сигналу повітряної тривоги необхідно

• відключити газ, воду, електроенергію, загасити вогонь в печах;

• візьміть засоби індивідуального захисту, документи, запас продуктів харчування і води;

• надайте допомогу хворим і літнім людям;

• швидко одягнутися та одягнути дітей, перевірити наявність пришитих з внутрішньої сторони одягу у дітей дошкільного віку нашивок, на яких зазначено: прізвище, ім’я, по-батькові, адреса, вік, номер домашнього телефону;

• вийти із приміщення та найкоротшим шляхом прямувати до найближчої захисної споруди (інформація перелік захисних споруд цивільного захисту м. Кропивницький, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів).

Ні в якому разі після сигналу «Повітряна тривога» не можна залишатися в будинках, особливо на верхніх поверхах, адже внаслідок вибуху вони будуть руйнуватися від впливу ударної хвилі.

По прибуттю в укриття:

• зайняти місце у захисній споруді та виконувати вимоги старшого (коменданта): не палити, не смітити, голосно не розмовляти,

• дотримуватися спокою і порядку, обов’язково допомагати дітям, літнім людям та інвалідам;

• уважно слідкувати за розпорядженнями та сигналами оповіщення.

Якщо лунає короткий сигнал сирени до 5-10 секунд, це означає «ВІДБІЙ ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ». Також після короткого сигналу сирени буде мовне повідомлення про відбій тривоги.

Не виходьте з укриття, не почекавши хоча б 10 хвилин після завершення обстрілу, адже пiсля залпу зазвичай ведеться уточнення результатів стрільби, коригування вогню або зміна позиції.

Дії населення при ракетному обстрілі

Безпека при ракетному обстрілі: де ховатися і як підготуватися

Ракетні обстріли стали постійною загрозою для всіх українців.

Що робити ракетному обстрілі / фото t.me/luhanskaVTSA

Постійні ракетні обстріли стали жахливою частиною повсякденності українців. Жодна область не захищена від ракет на 100%. Росія намагається знищити всю інфраструктуру України і не шкодує навіть житлові будинки і школи.

Розбираємося, як поводитися при загрозі ракетних ударів, куди можна і не можна ховатися і що взяти з собою.

Де ховатися під час ракетного обстрілу

Під час загрози ракетного обстрілу найкраще ховатися в таких місцях:

  • бомбосховище;
  • метро;
  • під'їзди без вікон.

Якщо поблизу немає безпечного укриття, то сховатися можна удома. При цьому потрібно пам'ятати проправило двох стін - між вами і вулицею з усіх боків має бути мінімум 2 стіни. Сядьте в кутку кімнати нижче рівня вікна. Навпроти вас повинна бути стіна.

Не рекомендується ховатися на кухні, оскільки там багато тендітних предметів, і у ванній, якщо там є дзеркало.

Якщо ви на майданчику, то вибирайте внутрішню частину, без зовнішніх стін і вікон. Стояти посеред прольоту не потрібно, краще сядьте на сходинках. Якщо ви в багатоповерхівці, то важливо спуститися мінімум на два поверхи нижче даху. У триповерховому будинку найбезпечнішим вважається середній поверх.

Якщо обстріл ракетами застав надворі, то лягайте на землю і прикрийте голову руками, а рот відкрийте. Якщо ви будете якомога ближче до землі, ваші шанси вижити зростають. Відійдіть від натовпу, оскільки там вище ризик ураження осколками.

Якщо при ракетному обстрілі ви опинилися в машині або громадському транспорті, вийдіть з автомобіля і йдіть до найближчого будинку або укриття. Якщо до будівель далеко, то відійдіть від машини подалі, лягайте на землю і закрийте голову. Ховатися під машиною вкрай небезпечно! Якщо обстріл такий щільний, що немає можливості вийти з машини - пригніться в салоні якомога нижче і закрийте голову.

Як заздалегідь підготуватися до ракетних обстрілів

Продумайте шлях до укриття заздалегідь і приберіть всі предмети, які можуть заважати вам по дорозі. Залиште двері укриття відкритими, щоб могли сховатися інші люди.

Заздалегідь зберіть тривожний чемодан з питною водою, консервами, печивом, енергетичними батончиками, аптечкою і копіями документів. Залиште валізу в доступному місці, де ви в будь-який момент можете взяти його на бігу.

Кiлькiсть переглядiв: 75

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.